2-це октябрьста

Рувики лопаста
Ат Швш Врж Шв Пд Ётк Ндл
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2026 кизось

2-це (омбоце) октябрьста — кизоть шиц григорианскяй ковгярьксть коряс. Кизоть моли 275-це шиц, високсонайста 276-цесь. Кизоть шумордаманцты ляткшни 90 ши.

Октябрсь ошса

Октябрь — кизонь кемонце ковсь.

Илатне и мяляфтови шитне

Международнайхне

  •  ООН — Аф наругамань международнай шись.
  •  СНГ — Профтехобразованиянь ши.

Национальнайхне

  •  Гвинея — Эсезонза ащема шись (1958).

Профессиональнайхне

Иняру ломанень лемонь каннихнень лемдемасна

Православнайхне:Алексей, Гавриил, Георгий, Давид, Игорь, Константин, Макар, Мария, Николай, Трофим, Фёдор.

Событиятне

Мастор лангса и Россияса

  • 1974 — Якутияса ётафтф ядернай сязевома «Кристалл» 1,7 килотоннат вий мархта.
  • 1987 — Центральнай телевидениянь васенце программаса эфиру лиссь «Взгляд васенце прогпаммась».

Мордовияса

Шачсть

  • 1914 - Аржадеев, Иван Павлович (кулось 1976-це кизоня) актерсь, Мокшэрзянь национальнай театрать ушедыензон эзда фкясь, шачсь тяниень Мордовия Республикань Ичалковскяй райононь Лобаски велеса.
  • 1929 - Приказчикова, Августина Семёновна (кулось2014-це кизоня) педагогсь, Мордовия Республикань средняй специальнай образованиянь пуроптысь, МАССР-нь школань заслуженнай тонафтысь (1977).
  • 1939 - Смиренникова, Анна Евстигнеева языковедсь, филологическяй наукань кандидатсь а(1972), шачсь тяниень Мордовия Республикань Зубово-Полянскяй райононь Вадовские Селищи велеса.
  • 1959- Корнишина, Галина Альбертовна этнографсь, историческяй наукань докторсь (2001), профессорсь (2006), наукань и образованиянь заслуженнай деятельсь (2006), Естествознаниянь Российскяй академиянь действительнай членць (2007), Мордовия Республикань высшай школань заслуженнай работниксь (2011), шачсь тяниень Мордовия Республикань Атяшевскяй райононь Атяшева велеса.

Народнай ковгярькссь, приметатне и фольклорсь

  • Лувондовсь тя шиня вачедонь седихть рана шобдава эряви сивондемс ёмла куцюня медь, мельганза лямбе ведня, — тя пчкафттанза сембе урматнень эзда.

Валмуворксне и валвеляфксне

  • Мезе аф мялезт, тяк путне кялезт.
  • Валсь аф пур: валть азсак - меки аф нардасак.
  • Тядянь седида лямбе мезевок аш.

Литературась

Народная мудрость : мордовские пословицы и поговорки / А.И. Московкина. — Саранск: Мордовское книжное издтелсьво, 2024. — 118 с.

Лятфтамат

Ссылкатне

https://stavropolye.tv/news/199927