Князькова, Любовь Петровна

Рувики лопаста
Любовь Князькова
Любовь Князькова.jpg
Шачема лемоц Любовь
Шачема шиц 26-це апрельста 1969-це кизоня(1969-04-26) (57 кизоц)
Шачема вастоц
Подданствась Россия
Тевонь тиемац морай, музыкант
Аляц П.Д.Родинов

Князькова Любовь Петровна (Шачсь 26-це апрельста 1969-це кизоня, Мокшень Ювня[d], Мордовскяй АССР[d]) — Мордовия Республикань заслуженнай артисткась, Г. И. Сураев-Королёвонь лемса «Келу» фольклорнай ансамбляса морсись, историческяй наукань кандидатсь.

Эряфонь киц

Шачсь 26-це апрельста 1969-це кизоня Торбеева аймаконь Мокшень Ювня (руз. Мордовсике Юнки) велеса сокаень-видиень семьяса[1].

Кафкса кизоса лядсь тядяфтома. Семьясна оцюволь, сисем идьсноль. Тядянц куломда меле аляц, Пётр Дмитриевич Родинов, ськамонза касфтозень, путозень виде янц-кис шабанзон.

Люба нинге шабакс мялецоль арамс артисткакс, лия профессиянь колга афи арьсекшнесь. Пара мяльса морсекшнесь школань концерттнень эса. Кафксоце класста меле тусь тонафнема Л. П. Кирюковонь лемса музыкальнай училищав, кочказе баянть[2] Тонафни ялганза састь училищав музыкальнай школада меле, а велеста саф стирнять ашельхть музыкаса (руз.) кодамовок содамишинза. Савсь путомс лама вий тонафнемати: утцесь вете частонь, шобдава ранакиге сашендсь училищав, штоба занятиянь ушедомс морсемс баянца, а урокта меле тага ляткшнесь илядьс. И вов тяфта, кафта кизонь потмоста сатозень тонафни ялганзон. Нилеце курсса тонафнемста Люба содафтсь Г. И. Сураев-Королёвонь лемса «Келу» {фольклорнай ансамблять эстонь вятиенц А. Я. Лёвинать мархта. Сон кулхцондозе вайгяленц и тердезе коллективу морсема.

Тячити самс покоди «Келуса». Мзярда ансамбльти руководителькс ульсь Н. П. Спиркин, сон шарфтсь Любань лангс кода башка морай артисткань лангс и путозе солисткакс. Тя панжезе кить артисткать сяда тов касоманцты и 2004-це кизоня теенза максфоль Мордовиянь заслуженнай артисткань лемсь.

Творчествац

  • Содаф моронза: «Кизоня» (валхне Р. Орловать, музыкась В. Родионовонь);
  • «Торбею» (валхне М. Моисеевонь, музыкась Н. Кошелевать);
  • «Мрдафтость тядязень» (валхне М. Моисеевонь, музыкась И. Сургаевонь);
  • «Праздник ши» (валхне В. Кригинонь, музыкась Л. Князьковать) и лият.

Казненза

  1. Мордовиянь заслуженнай артисткань лем (2004 к.)
  2. Российскяй Федерациянь Культурань министерствань почётнай грамота (2024к.)

Лятфтамат

  1. Мордовские Юнки (рус.). Природное и культурное наследие Мордовии. Дата обращения: 29 октябрьста 2025.
  2. ГБПОУ РМ «Саранское музыкальное училище им. Л.П. Кирюкова» (рус.). Министерство культуры, национальной полиики и архивного дела рРеспублики Мордовия. Дата обращения: 29 октябрьста 2025.

Литературась

  1. Т. Петрова Моронза таколфтыхть вайме, Мокша журналсь, 2021/3